Корисна інформація

Доводиться бігти з усіх ніг лише
для того, щоб залишитися на
тому самому місці. Якщо хочеш
потрапити в інше місце, потрібно
бігти вдвічі швидше...

Льюіс Керрол. «Аліса у країні чудес»

Сьогодні Ліцей №100 "Поділ" є Школою Людяності, тому що людина є найвищою цінністю в нашому ліцеї. В кожній дитині, в кожному педагогові ми бачимо особистість; Школою Доброти, тому що розум має бути добрим, лише за цієї умови помисли і дії людини будуть конструктивними; Школою Успіху, тому що саме успішна людина може жити, творити в такому мінливому світі.

Наша педагогічна філософія базується на трьох постулатах:

1. Кожна людини—це найвища цінність в існуючому світі, це унікальна, неповторна, своєрідна особистість.
2. Автономія людини—кожний із учасників навчально-виховного процесу має право йти власним шляхом і на цьому шляху визначити сенс свого життя, свого призначення у цьому світі.
3. Новий погляд на роль учителя—організація навчання як процесу фасілітації та співробітництва, вироблення власного інструментарію навчання, перебудова особистісних установок вчителя при спілкуванні з учнями, а саме: відкритість своїм власним думкам і почуттям, здатність їх щиро висловлювати; бачення і емфатичне розуміння внутрішнього світу людини, її поведінки; впевненість у позитивній природі кожного учня, віра у його можливості й здібності.


Життєве кредо вчителя ліцею №100 "Поділ":

Я – вчитель.
Я свідомо прийняв рішення бути вчителем. І я свідомо хочу бути вчителем, який любить, але мудрий в своїй любові, який спонукає вихованців вивчати те, що їм слід вивчати, який підбадьорює дитину в момент помилки, який підтримує лад і порядок у дитячому колективі, дозволяючи кожній дитині йти власним шляхом саморозвитку.
Переступаючи поріг Ліцею, я усвідомлюю, що приходжу до учнів для того, щоб розпізнати у кожній дитині людську особистість. Адже учень – це не чаша, яку треба наповнити, а паросток, який треба виростити стійким, міцним, життєздатним. Я щасливий щодня відчувати нагальну потребу своєї праці.
Мій обов’язок – дарувати дітям радість пізнання, вести їх стежинами творчості і допитливості, вчити не зупинятися на досягнутому, а йти вперед і творити. Мій обов’язок прийняти кожного учня таким, який він є, а не яким би я хотів його бачити, допомогти кожній дитині досягти максимуму її потенційних можливостей. Мій обов’язок—сприяти розвитку того доброго, що є мінімальним капіталом кожної без винятку людини.
Я пишаюсь, що своїм учням надаю крила творчого злету і успіху у майбутніх звершеннях.