Благодійна акція «Кошик для бабусі» у Ліцеї №100 «Поділ»

Збір благодійної допомоги в ліцеї не припиняється, а навпаки – набирає обертів. Адміністрація закладу вже давно співпрацює з відомою організацією «Червоний Хрест», а свято Великодня, як ніяке інше, спонукає до добрих справ.
Ліцеїстам та їхнім батькам було запропоновано взяти участь у благодійній акції «Кошик для бабусі» – принести продукти харчування, які будуть доречними на святковому столі і актуальними для літніх самотніх людей.
В акції брали участь учні 1-10 класів, і завданням було сформувати один пакунок від класу. Але виявилося, що майже кожен клас доставив до ліцейного пункту збору благодійної допомоги (каб.№311) в середньому по 4-5 величезних пакети з провізією. Тому представникам «Червоного Хреста» довелося залучити набагато більше соціальних працівників на допомогу, ніж було заплановано.
Зранку 5 квітня було сформовано дві команди, до складу яких входили учні 10-М та 5-Б класів, співробітники ліцею та соціальні працівники. Узявши кошики та пакунки, вони вирушили за адресами літніх людей, які вже чекали на гостей.
«Бабуся дуже переживала, що їй немає чим нас пригостити», – розчулено перешіптувались п’ятикласники. «Чому ми раніше не брали участі в подібних акціях?» – дивувалися учні 10-го класу. Вражень від заходу залишилось безліч, адже навіть дорослі, не кажучи про школярів, не так часто замислюються над тим, що зовсім поряд може жити людина, яка цілій день проводить в межах своєї квартири і розраховує лише на допомогу соціального працівника.
З однією командою активістів вирушила знімальна група телевізійного «5» каналу, яка перед цим провела репортаж в ліцеї №100 «Поділ». Двоє учнів 5-Б класу – Вавриш Марія та Плексановський Андрій завітали до бабусі Лєри, як лагідно називають її представники соцслужб. Хоча бабусю і попередили про візит учнів, але вона настільки розчулилася, що не стримала сліз. Такі ж емоції заволоділи й присутніми.
Усі бабусі та дідусі, яких вдалося порадувати, були дуже зворушені турботою дітей та вдячні. Ніхто з них навіть і не подумав подивитися, що саме їм принесли, де його поставили, як перенести пакунок до кухні – уся увага літніх людей була прикута до відвідувачів, кожна хвилина, проведена з дітьми, стала для них святковою.
Повертаючись до ліцею, ліцеїсти ділились враженнями. І старші учні, і п’ятикласники дійшли одного висновку – зробити ближнього трошки щасливішим зовсім не важко, інколи достатньо просто запитати : «Як твої справи?», «Як Ваше здоров’я?». У наш вік комп’ютерних технологій одинокими та нікому не потрібними можуть відчувати себе не лише літні люди, які залишились без підтримки сім’ї, але й підлітки і дорослі, навіть якщо їх оточує десяток родичів чи колег.
Отож, давайте будемо пам’ятати одне про одного, а особливо про тих, кому так необхідна увага, не лише напередодні великих свят!

1BC6C6EB-DD45-4691-B0C6-2D13F73BDAEE

55B7E01F-6AC0-4627-83AA-CEA8F9C357E2

EAC73BA9-52EB-4D1E-91C0-D46CFE5317EB

E604EE70-CFA4-43DF-AD6D-34F7ABB5EBF4